Бузкова алея у Ботсаду Гришка старіє: чи втратить Київ свою візитівку

У київському ботанічному саду імені Гришка розквітла знаменита бузкова алея. Щороку вона приваблює десятки тисяч людей, але частина дерев уже втрачає силу.

Про це розповів заступник директора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України, кандидат біологічних наук Микола Шумик в інтерв’ю «РБК-України».

Бузкова алея (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

За його словами, сирингарій (так науково називають бузковий сад) розташований на мальовничих дніпровських схилах із краєвидом на Видубицький монастир, Дніпро і Лівобережжя. Його спроєктував відомий ландшафтний архітектор Леонід Рубцов у 1948-1950 роках, застосувавши прийом «пейзажу в позику», що робить його вигляд особливо мальовничим.

Як зазначає Микола Шумик, подібного вдалого розташування сирингарію немає ніде у світі — ні в Західній Європі, ні в Кореї.

Бузкова алея (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

На площі 1,5 гектара зібрано близько 120 сортів бузку, включно з 23 природними видами та унікальними сортами, як-от Людвіг Шпет із насичено-фіолетовими квітами, отриманий Україною після Другої світової війни. Цей сорт, попри поважний вік і пропозиції його викорчувати, зберігають через декоративні покручені стовбури, що прикрашають сад навіть без цвітіння.

Бузковий сад приваблює не лише красою, а й солов’їними співами, які додають йому романтичної атмосфери.

«Це сад для закоханих», — зазначає Микола Шумик.

У період цвітіння, який є піковим для Ботсаду, його відвідують тисячі людей: до війни — до 30 тисяч щодня, зараз — 10–15 тисяч, а загалом бузок щороку милує щонайменше 100 тисяч гостей. Загальна відвідуваність Ботсаду становить близько 500 тисяч осіб на рік за квитками, а з урахуванням пільгових категорій — до мільйона.

Бузкова алея (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

Однак бузковий сад, який висаджували в 1948-50 роках, старіє. Селекційні сорти живуть удвічі менше за природні, а тривале вирощування на одному місці виснажує ґрунт.

«Щось старіє, щось вироджується», — пояснює Шумик.

Щоб зберегти сирингарій, у Ботсаду розроблено «Проєкт організації території» із планом оновлення та перенесення саду на нове місце. Завдяки цим заходам кияни не залишаться без улюбленої бузкової алеї.

Читайте також: У Київ повернеться арктичний холод з нічними заморозками

Нагадаємо, у Києві новий тренд: прокидатися на світанку задля милування бузком.