Сьогодні, 8 травня в Україні відзначають День пам’яті та перемоги над нацизмом. Ця подія не є радісною, але часом вшанування жертв і вдячністю тим, хто боровся за мир у минулому столітті.
Для українців ця подія з 2023 року замінило День перемоги, який раніше припадав на 9 травня.
Водночас, ставлення українців до 9 травня суттєво змінилося, свідчать дані КМІС. Якщо у 2010 році цю дату вважали важливою 58% громадян, то у 2024–2026 роках — лише близько 11%. На сприйняття подій значно вплинула повномасштабна війна РФ проти України, звернув увагу в ефірі ICTV політолог Ігор Рейтерович.
Для багатьох українців 9 травня тепер асоціюється не з історією Другої світової, а з сучасною російською агресією
Нинішня подія пов’язана з підписанням Акту про капітуляцію Німеччини: цей документ набрав чинності 8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом, коли в Москві було вже 00:43 наступного дня. Символом свята є червоний мак, що нагадує про пам’ять та скорботу за загиблими.
В Українському інституті національної пам’яті наголошують: пам’ять про Другу світову не повинна бути виправданням нових воєн чи агресії. Саме тому сучасна українська модель робить акцент не на “тріумфі”, а на людських втратах, трагедії війни та пам’яті про жертв.
Достеменно відомо, що в СРСР 9 травня стало не днем пам’яті, а нагодою для просування масштабного культу “перемоги”. Особливо активно цю тему почали використовувати у радянській пропаганді після 1960-х років. Згодом Росія побудувала навколо цього державну ідеологію.
Варто нагадати, що президент України Володимир Зеленський оголосив на фронті «режим тиші», який має розпочатися у ніч із вівторка, 5 травня на середу, 6 травня. Україна зі своєї сторони погодилась припинити принаймні на короткий час воєнні дї. Проте Росія порушила домовленості про припинення вогню: агресорка продовжила атаки – удари тривали і вранці 6 травня.