Для майбутнього Музею авангарду обрали приміщення у Києві

Київ планує відкрити Музей авангарду – нову філію Музею історії міста Києва – в історичній будівлі на вул. Липській, 16, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення. Для цього виділять 676,1 кв. м площі. У новому музеї зберігатимуть та популяризуватимуть спадщину художників-авангардистів, які зробили значний внесок у світову культуру.

Як повідомляє Київрада, проєкт рішення підтримала постійна комісія Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики.

Автори проєкту – Ганна Старостенко, Катерина Кириченко, Олеся Зубрицька, Владислав Андронов.

Музей авангарду офіційно створено як структурний підрозділ Музею історії міста Києва у листопаді 2024 року. Відкриття постійної експозиції стане важливим кроком у розвитку сучасного музейного простору України.

Як розповіла депутатка Київради Ганна Старостенко, цей проєкт символічно пов’язаний із Діаною Поповою, яка активно його просувала.

«За рік ми реалізували її ідею та організували три великі виставки. Вона прагнула повернути українським авангардистам – Малевичу, Богомазову, Екстер – їхній статус як українських митців, а не частини «російського авангарду». Ми продовжуємо її справу», – зазначила вона.

Зауважимо, Музей історії Києва є найбільшим музейним об’єднанням столиці. До його складу входять Музейно-виставковий центр, Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, Літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова, музей «Садиба на Кудрявці», Музей окупації Києва, Музей української діаспори, Музей Шолом-Алейхема, Музей шістдесятництва, Музей Сержа Лифаря. Музей авангарду стане його десятою філією.

Читайте також: Киян запрошують на Ярмарок народного мистецтва в Музеї просто неба

Нагадаємо, Музей авангарду у Києві стане першим в Україні. На сьогодні колекція музею налічує вже більше 50 робіт. Мистецька збірка презентує весь шлях розвитку українського авангарду, починаючи від періоду класичного авангарду першої половини XX століття і до сьогодні – від Анатоля Петрицького, Вадима Меллера, Олександра Богомазова до сучасників Олега Тістола, Марини Скугарєвої, Віктора Сидоренка, Гліба Вишневського, Олександра Животкова.