Франція призначила на четвер онлайн-зустріч країн «Великої сімки» для обговорення способів подолання монополії Китаю на постачання критично важливих матеріалів.
Про це заявив міністр фінансів Ролан Лескюр, оголосивши про плани відновлення цієї галузі у Франції.
Онлайн-зустріч із відповідними міністрами покликана підготуватися до саміту лідерів G7 у середині червня у французькому курортному місті Евіан, повідомив Лескюр журналістам. Він виступав у Лаку, місті на південному заході Франції, яке готується стати центром переробки рідкісноземельних елементів у країні.
Лескюр заявив, що Китай захопив величезну частку ринку завдяки масштабним інвестиціям та ціновій політиці, яка витіснила потенційних конкурентів.
«Один із проектів, які ми ставимо перед собою в рамках G7, полягає в тому, щоб забезпечити – подібно до створення Міжнародного енергетичного агентства у 1970-х роках, коли ОПЕК мала монополію на видобуток – розвиток альтернативних джерел енергії за допомогою міжнародного співробітництва», – сказав Лескюр.
Стратегія Франції, покликана зміцнити позиції країни на цих переговорах, спрямована на відновлення внутрішнього ланцюжка поставок рідкісноземельних елементів та постійних магнітів, а також на зниження залежності від Китаю щодо матеріалів, критично важливих для електромобілів, вітряних турбін, електроніки та оборонної промисловості.
План охоплює весь ланцюжок створення вартості, від забезпечення постачання мінералів з-за кордону до переробки, виробництва сплавів та виготовлення магнітів у Франції.
До 2030 року Франція має на меті виробляти оксиди рідкісноземельних елементів, що покривають 100% європейського попиту на важкі рідкісноземельні елементи і близько чверті попиту на легкі рідкісноземельні елементи, а також сплави, що задовольняють приблизно 10% європейських потреб.
Для підвищення надійності постачання держава послабить обмеження на надання гарантій для стратегічних проектів, продовжить та спростить податкові пільги для інвестицій у «зелену» промисловість до 2028 року, а також направить додаткове фінансування через існуючу довгострокову інвестиційну програму та спеціальний фонд металургійної промисловості.