Міст Метро зʼєднує центр Києва з Гідропарком і Лівобережним масивом і Русанівкою. Він був відкритий у 1965 році та має довжину 683 метри та пролягає через Русанівську протоку на 349 метрів. Цей об’єкт увійшов в історію як перша в світі аркова споруда з великими консольними прогонами.
На місці мосту Метро раніше стояла перша в Києві капітальна переправа через Дніпро – Миколаївський ланцюговий міст, побудований у 1853 році, згадує Віледж.
Міст у 1920 році зруйнували польські війська під час Визвольних змагань. Новий міст тут спорудили за проєктом Євгена Патона пʼять років потому. Він мав імʼя більшовички Євгенії Бош. Але і його підірвали – уже під час Другої світової, коли радянські війська відступали з міста.
Після війни в Києві почали будувати метрополітен. Спочатку проклали ділянку від «Вокзальної» до «Дніпра», потім спорудили «Політехнічний інститут» і сучасну «Шулявську» (тоді «Завод Більшовик»). А тоді лінію мали провести на лівий берег.
Метроміст спочатку думали звести на опорах зруйнованого моста Євгенії Бош. Але коли розробляли проєкт, стало зрозуміло, що використати їх не вдасться.
Тоді вирішили побудувати міст не лише для потягів метро, але й для автомобілів. Його почали зводити в 1960-му, за кілька метрів вище за руслом від залишків старого моста. Головним інженером був Георгій Фукс. Міст відкрили в 1965-му, одночасно з новими станціями метро – «Гідропарк», «Лівобережна» й «Дарниця».
Його конструкція за радянських часів була експериментальною, – таких мостів було всього кілька в СРСР. І на сьогодні залишився тільки в Києві. Інші такі мости розібрали, – розповідали у Департаменті транспортної інфораструктури КМДА.
За оцінками європейських фахівців, перебудувати Міст Метро коштує щонайменше 500 млн євро. До війни розроблявся проєкт і обговорювалося фінансування об’єкту із залученням експертів ЄБРР. Війна цю співпрацю поставила на паузу. Але місто розробляє проект першочергових протиаварійних робіт та планує розпочати оновлення мосту Метро наступного року.
На жаль, у 60-х роках, коли будували цей міст, не було гарних матеріалів, насамперед спеціальних пластичних бетонів, – казав інженер Андрій Лімонов. – Тому не все було побудовано так, як спроєктовано. Це зменшило несну здатність мосту
У 2009–2010 роках Лімонов сам брав участь у проєктуванні капітального ремонту мосту Метро.
