Масштаб документування російських звірств в Україні став безпрецедентним для світової практики.
Генпрокурор Руслан Кравченко підбив підсумки роботи за 2023–2025 роки та анонсував перехід до нового етапу правосуддя.
Кривава статистика агресії
З початку повномасштабного вторгнення офіційно зареєстровано понад 213 000 воєнних злочинів. За цими цифрами стоять страшні втрати:
- Понад 16 000 загиблих цивільних;
- Більше 40 000 поранених;
- Понад 300 000 зруйнованих об’єктів інфраструктури.
На сьогодні правоохоронці вже оголосили 1127 підозр, направили до судів 811 обвинувальних актів та домоглися 243 вироків за воєнні злочини.
Цифрова зброя правосуддя: 44 ТБ даних
Слідство активно використовує сучасні технології для ідентифікації злочинців:
- Big Data: у сховищах накопичено понад 44 терабайти цифрових доказів.
- Телеком-аналіз: прокурори аналізують дані мобільних операторів щодо російських та білоруських номерів, які «світилися» в Україні у перші місяці вторгнення.
- OSINT та супутники: для підтвердження системності атак використовуються розвіддані, супутникові знімки, радіоперехоплення та дані з трофейних БПЛА.
План на 2026–2028 роки
Україна завершила реалізацію попереднього плану і переходить до нової Стратегії на 2026–2028 роки. Основними пріоритетами стануть:
- Трофейні документи: використання бойових наказів та карт РФ як прямих доказів агресії.
- Енергетичний терор: документування системних ударів по критичній інфраструктурі.
- Людиноцентричність: посилений захист потерпілих від катувань, депортацій та сексуального насильства.
- Міжнародна співпраця: тісна робота з Центром (ICPA) на базі Євроюсту для переслідування за злочин агресії.
«Наша робота — це не просто цифри, це системне збереження пам’яті та доказів для міжнародних трибуналів. Ми будуємо спроможність системи, яка здатна відновити права кожного потерпілого», — наголосив Руслан Кравченко.
До слова, у Польщі запустять виробництво українських САУ «Богдана».