Артист РуханкоМен самостійно опанував ШІ аби створити відеокліп на пісню-маніфест «My Voice». Свою композицію, відео до якої монтував у Пункті незламності, він подавав до Нацвідбору на Євробачення-2026.
Про те, з якими технічними труднощами довелося зіткнутися та чому робота з нейромережами — це не магія однієї кнопки, а виснажлива архітектурна праця, РуханкоМен розповів у ексклюзивному інтерв’ю.
РуханкоМене, розкажи, які саме нейромережі були використані для створення візуального ряду?
Перед початком роботи я переглянув безліч гайдів, щоб зрозуміти, які платформи взагалі здатні видавати якісний результат. Мені була потрібна комбінація: генерація статичних зображень для створення реалістичних персонажів та інструменти для створення відео. Зрештою, я зупинився на платформі, яка об’єднує кілька потужних нейромереж. Купив підписку і почав експериментувати.
Я принципово відмовився від використання чужих відеокадрів. По-перше, через питання авторських прав, а по-друге — мені хотілося створити кліп «з нуля». Тому я зосередився на вивченні промтів. Кожен запит коригував десятки разів, поки не досягав потрібного результату.. Згодом я зрозумів, що існує чітка структура промту: потрібно вказувати все — від типу освітлення (кінематографічне чи студійне) до дрібних деталей рис обличчя, які б відповідали оригінальному фото персонажа.
Наскільки робота з ШІ спростила процес створення кліпу в умовах блекаутів?
Насправді перший досвід роботи з ШІ лише ускладнив мені процес творення (усміхається). Зізнаюсь, на сьогодні зняти кліп «наживо» для мене простіше. Достатньо знайти локацію та зібрати команду. А тут я сподівався, що сидітиму за комп’ютером, даватиму завдання, а алгоритм миттєво видаватиме результат, який я намалював у голові. Реальність виявилася іншою.
Через відключення світла процес розтягнувся. Бо планував впоратися за тиждень, але часто годинами просто чекав на появу світла. Доводилося шукати розетки в ТРЦ, кафе та «Пунктах незламності». Це був складний, але крутий досвід
Я люблю виклики, мені важливо зануритися в процес з головою. Звісно, можна було б створити набір непов’язаних кадрів, як це зазвичай роблять у TikTok: стилізувати обличчя під музику без жодного сюжету. Але я вирішив попрацювати над планами, локаціями та сценами. Це вимагало величезної кількості кадрів і значно більше часу, ніж я очікував, але результатом я задоволений — мені все вдалося
Багато артистів просто дають технічне завдання спеціалістам, але ти пішов шляхом «self-made». Що було складніше: написати пісню чи розібратися в архітектурі нейромереж?
Написання пісні — це теж виклик, адже кожна з них народжується по-своєму. Проте з моїм багаторічним досвідом створити трек сьогодні значно простіше, ніж зрозуміти, чого хоче нейромережа (усміхається). Здавалося б, ти все прописав, але штучному інтелекту потрібна деталізація аж до найменших дрібниць.
Наприклад, якщо обличчя на передньому плані — результат буде чітким і схожим на оригінальне фото. Та варто персонажу відійти трохи далі, як нейромережа починає фантазувати. І замість твого героя може з’явитися зовсім інша людина, і доводиться робити ще десятки перегенерацій.
Чи плануєш продовжувати вчитись і вдосконалювати навички володіння ШІ, щоб в подальшому його використовувати для створення відеороликів?
У будь-якому разі, без монтажу тут не обійшлося. ШІ не створював цей кліп від початку до кінця, адже він генерував лише короткі фрагменти. Ті, хто цікавиться темою, знають: наразі неможливо отримати якісний відеоряд тривалістю понад 5–10 секунд. Тому все зшивалося з маленьких шматочків уже на етапі монтажу. Робота зайняла рівно місяць. Я зареєструвався на платформі 7 січня і весь цей час, попри блекаути, сидів над проєктом. Звісно, планую вчитися далі й використовувати ШІ в майбутніх релізах. Можливо, це буде контент для дітей, адже я маю ще не випущені треки для цієї аудиторії.
Є думки, що ШІ знецінить працю митців/спеціалістів. Як ти тепер відповідаєш на закид, що “ШІ – це кнопка зробити “красиво”?
Тим, хто каже: «Ти просто натиснув кнопку», я раджу спробувати самим. Візьміть безкоштовну версію і спробуйте відтворити конкретний сюжет, де ваші персонажі мають бути ідентичними від кадру до кадру.
Найважчим було досягти візуальної стабільності. Нейромережа постійно намагалася змінити зачіску герою, переодягнути його або спотворити риси обличчя
Ще один виклик — анімація фону. Бувало, за сюжетом люди мають стояти нерухомо, але ШІ все одно починав їх хаотично анімувати. Кожну дію описував: давав команду головному герою, а нейромережа вирішувала за власним бажанням оживляти всіх навколо.
Що допомогло не зупинитися? По-перше, величезний обсяг уже зробленої роботи. По-друге — підтримка друзів, з якими я радився. Бачив якість окремих кадрів і розумів, що якщо щось не виходить з першого разу, то з наступного — вдасться! Тож я продовжував, поки не довів справу до кінця.
Як створювався кліп:
Де в цьому кліпі закінчується ідея РуханкоМена і починається «творчість» алгоритму?
Це була подвійна робота. Я прагнув втілити власне бачення сюжету пісні, тож у результаті ми отримали не просто кліп, а музичну короткометражку. Деякі ідеї підказала моя піарниця, також я консультувався з ChatGPT. Щоправда, він видавав чимало «інформаційного шуму» — надто абстрактні філософські концепції, які зовсім не вписувалися в мою стилістику. Тож я використав пропозиції ШІ лише як певний орієнтир, повністю переробивши їх під себе. Творчість алгоритму на цьому закінчилася — фінальне слово та кожна ідея належали мені.
У кліпі є люди, що замерзли й вкрилися снігом. Це відображення реальних тижнів без тепла в Києві?
Коли я розпочинав роботу, «апокаліпсису» на вулицях ще не було. Спершу ідея була про внутрішню тишу — про людей, які мовчать і не наважуються висловити свої думки. Але згодом контекст сьогодення сам продиктував нові сенси.
Ці замерзлі постаті стали уособленням тих, хто виживав без світла й тепла, хто буквально замерзав і понад усе потребував бодай щирого слова
Як на твій процес роботи реагували відвідувачі Пункту незламності?
Я довго вагався, чи йти туди, бо не знав, як усе облаштовано. Насправді, в Пунктах незламності все дуже добре облаштовано та зручно. Адже є Starlink, подовжувачі, гарячий чай. Окремо хочу подякувати ДСНС та поліції, які забезпечували порядок. Відкритої реакції на мою роботу не було, хоча столи стояли так, що екран ноутбука бачили всі. Один поліціянт кілька разів проходив повз і заглядав у монітор — напевно, йому як молодій людині було цікаво, що там відбувається, але він нічого мене не запитував.
Коли ти сидів серед сотень людей, які просто намагалися зігрітися, а ти дороблював відео. Чи вплинула атмосфера довкола на фінальний монтаж?
Насправді, там кожен був зайнятий своїм: хтось розважав дитину, хтось розв’язував робочі питання телефоном, бо тільки там був зв’язок. Мене ж ця обстановка лише стимулювала — хотілося максимально зосередитися і швидше завершити роботу та повернутись додому.
Як відреагувала твоя команда на ШІ-кліп, їм сподобалось?
Команда ще не бачила фінального результату, вони в очікуванні. Особисто я розумію, що межі досконалості не існує. Багато кадрів я б переробив уже зараз, адже можливості нейромереж зростають ледь не щодня. Основна технічна проблема в тому, що більшість сервісів видають відео низької якості. Доводиться постійно працювати з апскейлом, щоб досягти чіткості облич та професійного вигляду сцен. Якби я мав змогу зробити все бездоганним, наче знятим на справжню кінокамеру, я б обов’язково це зробив. Це те саме відчуття, коли зараз дивишся свої кліпи трирічної давнини й хочеш у них щось змінити.