Науковці провели розкопки Голосіївського курганного могильника на південній околиці столиці. Археологам вдалося знайти чоловічі поховання за християнським обрядом, які супроводжувалися нетиповими для того часу жіночими прикрасами.
Про це ідеться у дописі науковців Інституту археології НАН України – Institute of Archaeology of the NASU.
Експедиція під керівництвом кандидата історичних наук Дмитра Бібікова дослідила два найбільші кургани некрополя загальною площею 233 кв. метри. Науковці з’ясували, що курганні насипи належать до давньоруської епохи та датуються XII століттям.
У центрі кожного з курганів виявили по одному чоловічому похованню у дерев’яних трунах. Незважаючи на наявність курганних насипів, сам обряд відповідав християнським канонам: небіжчиків поклали головою на захід, а в самих могилах не було жодних побутових предметів.
Втім, у засипці могили та на рівні підошви другого кургану дослідники знайшли цілу серію жіночих прикрас — 11 бронзових підвісок-лунниць і два семилопатевих скроневих кільця. З огляду на стать похованого, археологи трактують це як «посмертні дари».
Знайдені скроневі кільця традиційно вважаються етнічною ознакою слов’янського племені в’ятичів. Тож для детальнішого з’ясування походження похованих науковці планується провести краніологічний та ДНК-аналізи.
Як бачимо, у XII столітті курганна традиція деінде продовжувала побутувати навіть у безпосередній близькості від стольного граду — Києва. Найвірогідніше, могильник належав сільському населенню київської округи, — зазначають науковці.
Довідка: Голосіївський курганний могильник складається з двох груп насипів (13 та 5 курганів). Попри розташування в межах Києва, пам’ятку виявили лише у 2008 році. Перші стаціонарні розкопки тут розпочалися у 2025 році, а у липні 2026 року науковці продовжили вивчення найбільших насипів некрополя. Окрім давньоруських артефактів, у ґрунті під курганами археологи також зафіксували крем’яне знаряддя праці палеолітичної епохи.