11 березня 2026 року виповнюється 86 років Оксані Гриценко-Розумній — першій в історії Міс Українська Канада та видатній діячці української діаспори в Канаді.
Про це повідомляє Ukrainian Diaspora of Chicago & Illinois.
Оксана Гриценко народилася в родині українських емігрантів. Її мати походила з села Конюхів поблизу Стрия (Львівська область), де родина мала зв’язки з Олексою Гасином — начальником Головного військового штабу УПА; батько — з Перемишля.
У 1930-х роках батьки приїхали до Канади, спочатку до Вінніпега з лише п’ятьма доларами, а згодом переїхали до Садбері (Північне Онтаріо) через Велику депресію.
Батько працював у молочарні, мати забезпечувала українське виховання для дітей: школу, церкву, громаду.
2 липня 1955 року в Садбері 17-річна Оксана стала першою переможницею конкурсу Міс Українська Канада, організованого Українською Національною Федерацією Молоді.
Учасниць обирали за успішним навчанням, лідерством і здібностями. Дівчата демонстрували виключно полтавські строї, пояснювали вишивку та значення елементів. З підготовкою вбрання Оксані допомагала мама.
Перемога стала несподіванкою для дівчини.
«Я не могла повірити, бо інші дівчата були дуже-дуже файні: красиві й інтелігентні, мали чудові промови… Так що для мене це була велика, надзвичайна, приємна несподіванка!» — згадує пані Оксана.
Друге місце посіла подруга Уляна Яворська. Конкурс об’єднав українців з різних провінцій Канади та показав їхній талант і потенціал для спільної роботи.
Авторитетний журнал Sudbury Star назвав Оксану «королевою канадської української молоді».
Після перемоги дівчина здобула освіту психолога в Манітобському університеті (брала курси української мови у професорів Рудницького та Юзика), працювала асистентом психолога в дитячому відділенні госпіталю в Садбері. У 1962 році вийшла заміж за професора-славіста Ярослава Розумного. Подружжя виховало чотирьох дітей: Романа, Ларису, Руслана та Істана.
Пані Оксана — пластунка куреня «Перелетні Птиці».
Вона була редакторкою та сценаристкою документального фільму «Окрадена земля» про Голодомор-геноцид 1932–1933 років. Фільм здобув 12 міжнародних премій у категорії «Найкращий документальний та історичний фільм» на світових фестивалях.
Донедавна пані Оксана працювала інформаційним координатором у централі Конґресу Українців Канади у Вінніпезі (провінція Манітоба). Подружжя активно підтримувало українську ідею, а у 2009 році отримало подяку від Сергія Квіта та Брюховецького за внесок у розбудову української освіти.
«Ми маємо таку величаву і багату історію і культуру, то ж ми повинні базуватися на них і поширювати, йти у громаду і бути активними… Найважливіше, щоб дівчата пам’ятали, ким вони є, і хто їхні батьки! Щоб вивчали свою історію і свою культуру… Будьте українськими жінками, будьте собою… Пам’ятаймо дороговказ Тараса Шевченка: “Учітеся, брати мої”», — каже пані Оксана.
