Незалежний луцький театр “Гармидер” розпочав роботу над виставою-дослідженням “Кімната Левчанівської” – за підтримки Українського культурного фонду. Проєкт буде присвячений політикині, інтелектуалці й громадській діячці Олені Левчанівській, ув’язненій радянською каральною машиною та страченій НКВС, а також її доньці – Ірині – зберігачці родинної пам’яті, дослідниці Луцька.
Для створення вистави, яка базуватиметься на документальних джерелах, проводиться ґрунтовне дослідження біографії обох героїнь, планується ряд публічних обговорень, які стосуватимуться впливу їхнього спадку на сучасність.
“Для мене цей проєкт – не лише про повернення імені Олени Левчанівської в українську історію. Це розмова про те, як формується суб’єктність людини і нації. Олена Левчанівська народилася в середовищі, яке було пов’язане з Російською імперією, здобула європейську освіту, але свідомо обрала українську ідентичність. Вона стала однією з найвпливовіших громадських діячок Волині, будучи сенаторкою, захищала права українців, виступала за освіту, права жінок і розвиток українського суспільства”, – коментує режисерка, очільниця театру “Гармидер” Руслана Порицька.

Також додає, що одкровенням для неї особисто стало знайомство з історією доньки Олени Левчанівської – Ірини.
“Ірина Левчанівська прожила майже 98 років і все своє життя зберігала пам’ять про матір, про свій рід, дбайливо документувала родинну історію, фотографувала та збирала світлини, кіноматеріали, листи, спогади та водночас осмислювала суспільно-політичні процеси, свідком яких була. Саме завдяки Ірині до нас дійшла значна частина цієї пам’яті. Мене надзвичайно хвилює ця оптика доньки, яка після арешту й убивства матері не дозволила її історії зникнути. Це не лише цінне історичне свідчення — це дуже чуттєва історія про любов, пам’ять, втрату і відповідальність перед наступними поколіннями”, – зауважує Руслана Порицька.
Прем’єра вистави відбудеться в Луцьку (мистецький простір “Ангар”), запланована на жовтень 2026. Зараз команда театру “Гармидер” працює з документальною частиною – зокрема в Державному архіві Волинської області, де зберігається 6712 експонатів родини Левчанівських, та проводить інтерв’ю з експертами.

Довідка
Олена Левчанівська (1881 – 1940) – місце народження – Городно (зараз село Линів на Волині). Українська політична та громадська діячка, членкиня Сенату Речі Посполитої (приблизно 1922 – 1930), вчителька, учасниця “Просвіти”, авторка волинських часописів, співорганізаторка Українського клубу. Мала зацікавлення фотографією. Страчена після 1940 – коли с. Линів, де мешкала колишня сенаторка, зайняли радянські війська. Попередньо Олена Левчанівська пережила відчуження родинного маєтку та арешт. Місце страти – достеменно невідоме.
Ірина Левчанівська – краєзнавиця, громадська діячка, одна з перших учасниць волинського “Пласту” – також долучилася до відродження його діяльності після відновлення Незалежності України. Ірина була фотографкою та створювала слайд-фільми. Ризикуючи життям, за радянщини зберігала сімейні архіви та пам’ять про свою репресовану матір. Ірина залишила безцінне свідчення про життя Луцька ХХ століття — у світлинах, кінозйомках, записах і книгах спогадів. У Державному архіві Волинської області зберігається 6712 експонатів родини Левчанівських.
Театр “Гармидер” – луцький незалежний театр, заснований 2003 року Русланою та Павлом Порицькими як студентська ініціатива. Більше як 10 років “Гармидер” працює з історичною тематикою – дослідженням маловідомих або штучно затертих локальних імен, як-то Микола Кумановський, Юрко Покальчук, Олена Пчілка та інші. Вистави грають переважно у просторі “Ангар” (ревіталізоване промислове приміщення в Луцьку). Вистава “Кострубізми. Кумановський” 2021 увійшла до фіналу фестивалю-премії “Гра”. Вистава “Озерний вітер”, створена за повістю Юрка Покальчука, в режисурі Руслани Порицької, нещодавно завершила всеукраїнський тур, стала початком великого проєкту, присвяченого поверненню до культурного простору родини Покальчуків та відновленню родинної садиби “Дім Пако”.
Фото – Марії Марченкової




