Російські атаки по складах з медикаментами та фармацевтичних підприємствах призвели до того, що українці не можуть знайти низку необхідних ліків в аптеках поруч з домом. Про масштаби проблеми та як діяти розповідають фармацевти.
Про низку підприємств та складів з ліками, де були влучання, повідомляв раніше “Великий Київ”.
Кореспондент “ВК” спробував самостійно замовити лікарський засіб в аптеці через його відсутність у вільному продажу та під час покупки поцікавився у формацевтів про ситуацію. Замовлення надійшло через три дні, проте отримати вичерпну відповідь про причини відсутності та перспективи поставок не вдалося – продавці ліків повідомили, що не мають про це детальної інформації.
Куди зникають медикаменти
Протягом 2025–2026 років російські війська здійснили цілеспрямовану серію масованих ударів, внаслідок яких постраждали фармацевтичні об’єкти та підприємства:
Виробники ліків (фармзаводи)
- «Кусум» (Суми): 4 жовтня 2026 року внаслідок атаки російського дрона було повністю зруйновано високотехнологічний виробничий майданчик компанії. Виробництво життєво необхідних ліків на цьому заводі зупинено, під час удару трагічно загинув працівник підприємства. (До цього у 2025 році також постраждала частина групи «Кусум» та її склади).
- «Дарниця» (Київ): Один із лідерів ринку зазнав серії ударів. Перше влучання у виробничі потужності відбулося 28 червня 2026 року. Згодом, у вересні 2026 року, по заводу фармацевтичної компанії «Дарниця» було завдано ще три нові удари (23, 26 та 28 вересня).
- Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод (БХФЗ, Київ): 7 жовтня 2026 року підприємство (входить до топ-7 виробників країни) зазнало атаки російських безпілотників, зафіксовано влучання на території заводу.
- «Фарма Старт» (Київ): Завод компанії (материнська група Acino) тричі потрапляв під ворожі удари протягом зазначеного періоду.
Логістичні комплекси та склади дистриб’юторів
- «Оптіма-Фарм» (Київ, Дніпро): 25 жовтня 2025 року потужний удар повністю знищив великий складський комплекс компанії в Києві, завдавши збитків на понад 100 млн доларів. 8 вересня 2026 року по цьому ж (уже порожньому) об’єкту повторно вдарили двома балістичними ракетами. Також у листопаді 2025 року було атаковано склад компанії в Дніпрі.
- «БаДМ» (Дніпро, Одеса): У грудні 2025 року Росія повністю знищила великий розподільчий центр компанії у Дніпрі. У вересні 2026 року ворог додатково атакував склад «БаДМ» в Одесі.
- «Біокон» (Київська обл.): У ніч проти 2 вересня 2026 року в Бориспільському районі внаслідок атаки було повністю знищено логістичний комплекс «Біокон» — найбільший спеціалізований фармацевтичний склад України. Через це постраждали також запаси ліків брендів-партнерів (зокрема Sanofi, Bayer, Pfizer).
- 3 вересня 2026 року складська інфраструктура міжнародної компанії зазнала суттєвих пошкоджень від двох послідовних атак.
- «Вента ЛТД» (Гостомель): 2 жовтня 2026 року склад дистриб’ютора потрапив під російський обстріл.
- Universal Logistic (Київська обл.): 12 та 13 вересня 2026 року удари пошкодили один із найбільших приватних складів ліків в Україні.
- Гуманітарні склади ВООЗ та організацій: У серпні та жовтні 2026 року під ударами опинився гуманітарний склад ВООЗ у Дніпрі. Також у вересні 2026 року на Київщині знищено склад благодійної організації «100% Життя», склад ВООЗ та великий розподільчий склад мережі «Аптека Доброго Дня».
Олександр Комаріда, голова правління Європейської фармацевтичної асоціації розповів у коментарі Нromadske, що російські атаки призвели до перебоїв з поставками низки медикаментів. Тобто, до ситуації, коли ліки є у певних містах чи аптеках, проте для того, щоб їх придбати, доводиться замовляти з інших населених пунктів або в межах одного міста з однієї аптеки до іншої.
Як наслідок, споживачі, які бояться залишитися без необхідного для них препарату, беруть одраху кілька упаковок, що додатково спричиняє до дефіциту на тлі ажіотажу.
Якщо людина бачить, що препарат стало складніше знайти, вона вже не хоче ризикувати й намагається придбати запас хоча б на кілька місяців
Комаріда запевняє, що системного дефіциту ліків немає. Однак пропонує шукати інші ліки з тією ж діючою речовиною, якщо певного найменування немає в аптеці.
Водночас, на сайті tabletki.ua можна побачити низку найменувань, яких немає не просто в тому чи іншому районі міста, а доводиться шукати в інших регіонах.
Відвідувачі аптек повідомляють про дефіцит препаратів для щитоподібної залози: «L-Тироксин» (виробництва Berlin-Chemie) та «Еутирокс» (діюча речовина — левотироксин натрію), окремих антидепресантів та препаратів для лікування ендокринних захворювань, Бракує ліків, які застосовують у кардіології – як «Кардіомагніл» та «Магнікор», препаратів для лікування та підтримки здоров’я пацієнтів з онкологічними захворюваннями. Зокрема, у частині онкоцентрів зараз відсутній «Доцетаксел».
У МОЗ відповіли на запит журналістів, що дистриб’ютори продовжують постачати ліки на український ринок. Для цього вони змінюють логістичні маршрути та ланцюги постачання. Мовляв, відомство спільно з Держлікслужбою стежить за запасами препаратів та можливістю оперативно поповнювати їх. Також опрацьовується диверсифікація місць зберігання ліків і використання альтернативних маршрутів.
Додаткова проблема – відсутність якісного інформування з боку МОЗ мереж аптечних установ про ситуацію на ринку ліків. Тобто, споживач, який звертається до фармацевта з запитом чи є ліки та коли будуть у зв’язку з їх відсутністю, не можуть отримати обгрунтованої відповіді. Відтак, не знають – шукати поодинокі пропозиції та відкладати ліки про запас, невідкладно купувати аналоги, які не завжди є ефективними для конкретної людини або пропонуються за вищими цінами чи чекати на наступні поставки.
Про конфлікти, які відбуваються в аптеках, повідомляє фармацевтка з мережі “Подорожник” Марина Сливканич:
Люди часто спрямовують претензії саме до працівників аптек, хоча фармацевт не визначає ні обсягів виробництва, ні постачання, ні ціни препарату. якщо препарату немає на складі, працівники телефонують до інших аптек, шукають залишки, домовляються про переміщення. У деяких випадках співробітники самостійно за свій кошт їдуть забирати препарат з іншої точки, щоб пацієнт не чекав чергового постачання
Що радять у МОЗ та аптеках:
- Перевіряйте аналоги: Якщо певна торгова назва відсутня, зверніться до Державного реєстру лікарських засобів, щоб знайти препарат із такою самою діючою речовиною, формою та дозуванням (наприклад, для «L-Тироксину» це левотироксин натрію).
- Консультуйтеся з фахівцями: Будь-яку заміну регулярної терапії слід обов’язково узгоджувати з лікарем або фармацевтом.
Аби не допустити перебоїв із ліками цієї осені уряд дозволив ввозити в Україну вже зареєстровані тут препарати, але в упаковках, призначених для інших країн. Тобто це той самий препарат — з таким самим складом і характеристиками, — але який відрізнятися лише виглядом паковання та його маркуванням. Також місяць тому представники МОЗ проводили зустріч з виробниками та просили про організацію перерозподілу препаратів разом із Держлікслужбою.
Президентка ГО «Афіна. Жінки проти раку» Вікторія Романюк висловила сподівання, що у бюджеті на 2027 рік закладуть додаткові гроші на буферні запаси важливих медичних препаратів для онкопацієнтів. Водночас, остаточна відповідальність за життя та здоров’я надалі залишається за хворими та їхніми родичами.