Сейм Латвії заборонив громадянам РФ та Білорусі купувати нерухомість у країні

Одним із інструментів невоєнного впливу та елементів гібридної війни є непряме придбання нерухомості в інших країнах.

Про це повідомляє LSM.

Заборона поширюватиметься також на юридичних осіб, зареєстрованих у Росії чи Білорусі. Вона також застосовуватиметься до юридичних осіб, у яких громадянам цих країн належить не менше 25% часток (акцій) статутного капіталу, які є фактичними бенефіціарами, а також до юридичних структур, створених у цих країнах. Заборона діятиме на угоди, укладені після набрання чинності законом.

Деякі винятки є: зокрема, якщо майно успадковується родичами або визнається власністю за вердиктом суду. Окрему поправку, яка передбачала послаблення для громадян Білорусі, які отримали в Латвії статус біженця, було відкинуто ще перед третім читанням у комісії парламенту. Однак у остаточний текст включено інше формулювання.

Заборона не діє, якщо купується єдине житло, а у набувача є постійна посвідка на проживання, видана до набрання чинності законом .

Як зазначають автори закону, паралельно з військовими діями в Україні Росія веде гібридну війну проти інших демократичних та суверенних держав, які не підтримують та засуджують розпочату РФ агресію чи підтримують Україну в її боротьбі. Серед цих країн – і Латвія.

Одним із інструментів невоєнного впливу та елементів гібридної війни є непряме придбання нерухомості в інших країнах. Росія також використала присутність своїх громадян за кордоном як привід для початку війни, виправдовуючи свої воєнні дії необхідністю захисту. Сейм уже раніше наголошував, що розв’язана Росією війна проти України вимагає особливої ​​уваги до питань національної безпеки Латвії та нових заходів щодо її захисту.

Наголошується, що незнання закону не звільняє сторони правочину від обов’язку його дотримуватися. Сторони мають обирати таких учасників правочину, які відповідають вимогам закону, і не можуть виправдовуватися тим, що не знали його умов. Таким чином, потенційний продавець нерухомості зобов’язаний оцінити, з ким укладає договір купівлі-продажу, а також взяти до уваги наслідки — згідно із законом така угода буде визнана недійсною.

Для набрання чинності його ще має підписати президент.