Генеральна директорка заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська розповіла про долю українських сакральних реліквій – чудотворної ікони Миколи Мокрого та мощей Ярослава Мудрого.
За її словами, музейники готували науково-уніфікований паспорт саркофага, в якому, за документами, зберігалися рештки Ярослава Мудрого та його дружини, шведської принцеси Інґеґерд. Щоб видати на нього такий паспорт, вони мали його відкрити та дослідити. Вперше саркофаг відкривали ще у 1936 та 1939 роках. І тоді було підтверджено, що один зі скелетів належить Ярославу Мудрому. Це визначала антропологія – ознаки збігалися з літописними описами.
«Ми ж, у 2009-му, сподівалися за допомогою сучасних технологій дослідити ДНК, визначити рід, вік смерті, хвороби, навіть відтворити зовнішність. Це був цікавий міждисциплінарний науковий проєкт за участі антропологів, медиків, патологоанатомів. Але коли ми відкрили саркофаг – мощей не було. Це був шок. Я очолила пошуки», – сказала Куковальська інтерв’ю «Комерсанту українському».
На уточнююче запитання, де почали шукати, вона сказала, що була одна важлива ниточка.
«Ми натрапили на статтю доктора історичних наук Сергія Білоконя, який у 1990-х був на стажуванні у Нью-Йорку й натрапив на ікону Миколи Мокрого. Це привело нас до української автокефальної православної церкви в Саут-Баунд-Брук. За наказом Кабміну я поїхала до США. Я зустрічалася з митрополитом Антонієм. Він в приватній розмові сказав мені: «Пані Неллі, не шукайте Ярослава. Він з нами». Це було, як вибух у серці. Ми знали, що ікона Миколи Мокрого в них. Але тепер з’явилася надія, що і мощі Ярослава там», – зазначила вона.
Проте, заперечила, що цю інформацію підтвердили офіційно.
«Ні, на жаль. Наступна зустріч мала відбутися вже не з митрополитом Антонієм, а з представником з Чикаго – митрополитом Даниїлом. Але після їхньої внутрішньої розмови двері зачинилися. Тема закрилася. Я неодноразово намагалася повернутися до діалогу – марно. Однак я говорила з мігрантами, зокрема з Миколою Герецем, старостою церкви Святої Трійці, де зберігається ікона. Він підтвердив, що в підземелля церкви, що раніше була банком, і були перенесені і мощі, і ікона, коли церква переїжджала з Манхеттена. Нас запросили в цю церкву, ми йшли через Бруклінський міст, несли ікону Миколи Мокрого і мощі Ярослава Мудрого. Для мене це було відкриттям. Ікону я бачила і намагалася домогтися, щоб її дослідили, але не все залежало від мене. На жаль, мене не послухали деякі посадовці», – уточнила Куковальська.
Вона поінформувала, що також у США зберігається ікона Миколи Мокрого.
«Це – чудотворна ікона. За останніми дослідженнями, її могла привезти Анна Порфірородна – візантійська царівна, яка стала дружиною князя Володимира. Тобто йдеться про Х століття. Вона, скоріше за все, з Софії Київської. Про неї згадують ще з 14 століття, а, можливо, й раніше. Болховітінов описував її чудеса ще у 1825 році. Ікону треба повернути. Я про це говорила і президенту Ющенку. Але за Януковича такі питання не порушувалися, бо почали просувати ідею «русского міра». А ми навіть антропологічно різні з росіянами – це ще в інституті читала в роботах антрополога Новікова. Президент Зеленський також піднімав це питання. І у 2023 році у своєму зверненні він сказав, що США обіцяли повернути ікону Миколи Мокрого. Для мене це було свято. Але поки що обіцянка не реалізована», – підсумувала Куковальська.
Раніше «ВК» писав, хто насправді збудував Софійський собор і що за «російський герб» висить на його дзвіниці.