Столичною підземкою вперше вирушив поїзд у 1960 році 6 листопада. Тоді рейс стартував зі станції “Дніпро”. Впродовж тижня маршрути були екскурсійними, а вже згодом ними почали користуватися як громадським транспортом.
Під час пуску першої дільниці відкрили перші 5 станцій: Вокзальну, Університет, Хрещатик, Арсенальну та Дніпро.
Під наземною станцією Дніпро було обертове коло – воно підіймало вагон перед початком рейсу та опускало коли рух завершувався, наприклад, увечері.
По чотири вагони замість трьох до поїздів почали закріплювати у 1970 році.
Цікаві факти про столичну підземку можна побачити в інфографіці КП “Київський метрополітен”:
Український композитор і піаніст Євген Хмара створив нову композицію «REVIVAL», присвячену працівникам Київського метрополітену — людям, які вже четвертий рік поспіль забезпечують роботу метро і як транспорту, і як укриття для мешканців столиці.
У перші тижні повномасштабного вторгнення в метро постійно перебувало близько 40 тисяч людей, фактично вони там жили. Потім ця цифра стабілізувалася на рівні близько 16 тисяч. Зараз, під час масованих комбінованих обстрілів столиці на станціях одночасно укривається до 30 тисяч людей
Для Євгена Хмари тема роботи метро під час війни має особисте значення — його батько був машиністом Київського метрополітену. З дитинства він чув історії про підземку, її ритм і людей, які щодня працюють, аби столиця не зупинялася:
Я хотів передати відчуття безпеки, яке відчуваєш, коли спускаєшся під землю і знаєш — тут безпечно, — говорить Євген Хмара. — Метро стало символом витримки, турботи й сили людей, які тримають його в русі