Синьо-жовтий прапор уперше підняли над будівлею Верховної Ради 4 вересня 1991 року, через 10 днів після проголошення Незалежності України. У радянській Україні він був заборонений як символ національної ідентичності.
24 серпня 1991 року, одразу після проголошення Незалежності, український стяг внесли до зали засідань, але над куполом так і не підняли. Депутати від демократичних сил, зокрема В’ячеслав Чорновіл та Іван Заєць, того ж дня хотіли підняти його над куполом парламенту. Але більшість відкинули цю пропозицію. Тоді демократи запропонували “хоча б затвердити його як Державний Прапор України”. Але й на це комуністи не погодились.
На сесійному засіданні 4 вересня демократи знову ініціювали підняття над будівлею ВР синьо-жовтого прапора. Через це у парламенті розгорілися гострі дебати.
На той час більшість колишніх республік поки що чинного СРСР вже підняла над будівлями своїх парламентів свої національні прапори, але Україна, попри проголошення незалежності, все ще зберегла де-юре радянські державні символи УРСР.
Опозиційні депутати від фракції Народної Ради наполягали узаконити та підняти над будівлею синьо-жовтий прапор. Однак парламентська комуністична більшість не бажала цього.
У цей час під стінами парламенту зібрались сотні протестувальників, які вимагали негайно замінити прапор УРСР на синьо-жовтий стяг, що символізував незалежність України.
Після тривалих переговорів між народними депутатами та активістами, за рішенням парламенту над Верховною Радою нарешті замайорів синьо-жовтий прапор.
Архівним відео цього дня поділилися в “Суспільному. Медіатека”.
Це відео зафіксувало історичний момент: зняття прапора УРСР супроводжувалося радісними вигуками натовпу. Один із учасників мітингу, звертаючись через гучномовець, проголосив: “Україна стала вільною державою, незалежною!”.
Однак спочатку на флагшток підняли два прапори — синьо-жовтий і радянський. Це викликало хвилю обурення серед протестувальників, які почали свистіти та скандувати “Ганьба!”.
Під тиском народного протесту радянський прапор незабаром зняли остаточно. На Майдані Незалежності до українців звернувся дисидент і народний депутат Левко Лук’яненко, який подякував учасникам акції за їхню рішучість.
“Дали наказ повісити синьо-жовтий прапор, але залишили червоний. Це була ганьба і сміх. Увесь світ сміявся б, що ми поєднали благородний прапор, з яким ішли за самостійність, із кривавим, що 73 роки ганьбив себе репресіями”, — наголосив він.
Лук’яненко розповів, що група депутатів звернулася до першого президента України Леоніда Кравчука з вимогою прибрати радянський стяг. Частина оточення президента вважала, що обидва прапори можуть висіти, доки синьо-жовтий не затвердять офіційно. Проте народний протест змусив владу діяти. Кравчук, узявши мікрофон, звернувся до людей, визнавши непорозуміння та пообіцявши його виправити.
“Перемога синьо-жовтого прапора над червоним — це ваша перемога. Дякую вам за рішучість і вимогу усунути той червоний прапор”, — підсумував Лук’яненко, звертаючись до натовпу.
Ця подія стала символом народної волі та утвердження національної ідентичності, а синьо-жовтий прапор 28 січня 1992 року офіційно затвердили як державний символ України.
Читайте також: Як синьо-жовтий прапор з’явився на теренах України: що відомо