Заява радника Президента Сергія «Флеша» Бескрестнова про можливу роботу в Києві 1–3 російських радіоретрансляторів MESH для коригування ударів дронів викликала дискусію серед фахівців.
Заступник генерального директора компанії з виробництва засобів РЕБ, авіаційний експерт Анатолій Храпчинський наголошує, що пошук кустарних коробок на балконах є хибним шляхом, який суперечить законам радіофізики. Про це пише Комерсант Український.
Приховати активний радіопередавач у мегаполісі неможливо, оскільки будь-який такий пристрій випромінює хвилі та «світиться» в ефірі.
Українська система радіочастотного моніторингу (УДЦР, Держспецзв’язку, спецслужби) за допомогою мобільних комплексів із аналізаторами спектра здатна локалізувати подібне джерело за кілька десятків хвилин із точністю до поверху, говорить експерт.
У разі потреби передачі даних ворог використовує готову інфраструктуру або звичайні модеми з SIM-картками в мережах мобільних операторів, які містять обладнання китайських вендорів Huawei та ZTE (У довгостроковій перспективі Україна виключає ці системи через ініціативу Clean Network, переходячи на Ericsson та Nokia).
Як зазначає військовослужбовець із позивним «Лютий», ретранслятор у місті мав би видавати потужний сигнал через щільну забудову та діючий міський РЕБ, перетворюючись на «радіомаяк», який охорона та спецслужби виявили б миттєво.
Де насправді розташована загроза та як із нею боротися:
- реальний канал управління ворога розгорнутий за сотню кілометрів на північ — на висотних щоглах у Білорусі (Гдень, Хойнікі тощо), які працюють у діапазоні Mesh-зв’язку (3.2–4.1 ГГц).
- головну роль відіграють БпЛА типу «Гербера», що баражують на висоті 1,5–2 км, тримають пряму радіовидимість, передають команди та трансляції донаведення онлайн.
- експерти закликають зосередитися на точковому контрбатарейному РЕБі по білоруських вежах та фізичному перехопленні повітряних ретрансляторів у небі, замість того щоб шукати шпигунів у житлових будинках.