Ресторатор Микола Олексів з Тернопільщини понад десять років тому відкрив свій перший ресторан в Італії поблизу Неаполя. А цьогоріч у самому центрі Риму неподалік Колізею з’явився ще один його ресторан ANASTASIA. У меню – близько 35 позицій. Серед яких український борщ, вареники, деруни, котлета по-київськи, голубці та холодець. Підприємець розповів про виклики на шляху досягнення своєї мрії та досвід, який привіз з Украни.
Середній чек в ресторанах Миколи Олексіва становить близько €40. Поруч зі стравами, без яких не обходиться українське застілля – ребра та шашлик. Втім, за успішною діяльністю стоять роки наполегливої праці, непрості рішення та періоди, коли майбутнє бізнесу залишалося невизначеним, розповідає ресторатор.
Коли Микола відкрив свій перший ресторан в ще у 2015 році поблизу Неаполя, він навіть не уявляв, наскільки далеко зможе зайти у цій справі.
Каже, чи не найбільшим випробуванням за понад десять років ресторанної діяльності стала пандемія коронавірусу. На той момент перший установа успішно працювала, мала постійних відвідувачів, а всі процеси були налагоджені. Проте карантинні обмеження змусили заклад зачинитися на невизначений термін.
Микола пригадує, що спочатку сприйняв ситуацію як короткочасну перерву. Адже був переконаний, що вже за місяць ресторан повернеться до звичного режиму. Однак обмеження затягнулися.
Найважчою була невизначеність. Ти розумієш, скільки років і сил вклав у свою справу, але не можеш вплинути на обставини. Водночас я не хотів відмовлятися від того, що будував стільки часу. Цей період навчив мене бути готовим до непередбачуваних ситуацій і навіть у найскладніші моменти не втрачати віри у власну справу
Проте вже через кілька років у нього з’явилася нова амбітна мета: відкрити український заклад у столиці Італії.
Каже, що відкрити другий ресторан виявилося значно складніше, ніж він міг уявити. Адже потрібно було не лише знайти приміщення та вкласти кошти, а й сформувати нову команду, налагодити всі процеси та побудувати ефективну систему управління одразу двома закладами.
Для мене відкриття ресторану в Римі стало великим досягненням і своєрідним самоствердженням. Це підтвердження того, що я рухаюся правильним шляхом. Я багато років ішов до цієї мети, не відступав від своєї ідеї, і сьогодні дуже задоволений результатом
У перші місяці після відкриття Микола весь свій час присвячував роботі: особисто контролював організаційні питання, фінансові показники та якість обслуговування гостей.
Потрібно було налагодити всі процеси, сформувати колектив, зрозуміти потреби гостей і зробити так, щоб ресторан почав стабільно працювати та приносити прибуток. Перші місяці я фактично працював у режимі 24/7
Нині, через пів року після нового старту, підприємець відчув, що навчився більше довіряти своїм працівникам та делегувати обов’язки. Водночас повністю відокремити особисте життя від роботи йому досі непросто.
Після початку великої війни замислювався над поверненням додому, однак згодом вирішив, що зможе принести більше користі, залишаючись за кордоном. Каже, хоч живе в Італії близько двадцяти років, після початку повномасштабного вторгнення його зв’язок із Батьківщиною став ще сильнішим.
Нині підприємець долучається до благодійних ініціатив та продовжує популяризувати українську кухню серед іноземців. За його словами, італійці дедалі охочіше знайомляться з українськими гастрономічними традиціями, а серед гостей його ресторанів є не лише українці, а й місцеві жителі.
Ресторатор наголошує, що для нього важливо не просто пропонувати українські страви, а й демонструвати високий рівень сервісу, якість продуктів та особливу атмосферу закладів. Саме це, на його переконання, допомагає зацікавити нових відвідувачів.
На запитання журналістів, чим би він займався, якби більше не потрібно було заробляти гроші, ресторатор відповів так:
Напевно, моя відповідь вас здивує, але я б відкрив ще один ресторан. Можливо, десь на березі моря, у красивому місці, де можна було б поєднати хорошу кухню, атмосферу та чудовий краєвид. Для мене ресторанний бізнес ніколи не був виключно способом заробляти гроші. Мені справді подобається те, чим я займаюся