Із 1 липня 2026 року в Європейському Союзі діють нові обмеження на імпорт сталі. Загальний обсяг продукції, яку можна ввезти без сплати мита, скоротили на 47% порівняно з квотами 2024 року — до 18,3 млн тонн на рік.
Після вичерпання встановленої квоти імпорт оподатковується митом у розмірі 50%. Нові правила також передбачають обов’язкове підтвердження країни, де сталь була виплавлена та розлита.
За словами керівника офісу генерального директора «Метінвесту» Олександра Водовіза, українським виробникам дозволили постачати до ЄС близько 600 тисяч тонн сталі. У компанії називають такий обсяг несправедливим і недостатнім для збереження присутності України на європейському ринку.
Під час розподілу квот Брюссель враховував постачання протягом 2022–2024 років. Українські металурги наголошують, що цей період не відображає реальних можливостей галузі, оскільки підприємства скорочували або зупиняли виробництво через окупацію територій, руйнування логістики, дефіцит електроенергії та російські удари.
Читайте також: У Канаді подали позов проти OpenAI через стрілянину у школі
У грудні Євросоюз має переглянути розподіл квот. За словами Водовіза, рішення можуть ухвалити з урахуванням обсягів українського експорту протягом попередніх шести місяців. У «Метінвесті» побоюються, що нинішнє падіння виробництва через атаки РФ може закріпити занижену квоту на наступні роки.
Водночас у ЄС пояснюють обмеження глобальним надлишком виробничих потужностей і необхідністю захистити європейські металургійні підприємства від дешевого імпорту. Квоти розподіляють між країнами залежно від історичних обсягів торгівлі, наявності угод про вільну торгівлю та частки конкретної держави у постачанні окремих видів сталі.
Окремою проблемою для української галузі залишається механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM. Його остаточний режим почав діяти з 1 січня 2026 року та охоплює, зокрема, залізо і сталь. Європейські імпортери мають купувати спеціальні сертифікати відповідно до обсягу викидів, утворених під час виробництва продукції.
Українські металурги просять Брюссель запровадити для України тимчасовий спеціальний режим або звільнення від CBAM. Вони пояснюють, що через війну підприємства не мають достатніх ресурсів для масштабної модернізації та переходу на менш вуглецеве виробництво, тоді як одночасна дія квот, мит і вуглецевих платежів може суттєво скоротити український експорт до ЄС.