Нині бідність загрожує кожному п’ятому жителю ЄС загалом і кожній четвертій дитині.
Євросоюз представив комплексну стратегію боротьби з бідністю, пише DW.
До 2030 року чиновники сподіваються скоротити не менш ніж на 15 млн кількість людей, які перебувають під загрозою бідності або соціальної ізоляції. Нині бідність загрожує кожному п’ятому жителю ЄС загалом і кожній четвертій дитині.
У складній фінансовій ситуації перебувають 93 млн осіб, особливо вразливими є матері та батьки, які виховують дітей поодинці, а також молодь віком від 16 до 29 років. При цьому ситуація й надалі погіршуватиметься, очікує віце-президент Єврокомісії Роксана Мінзату, вказуючи на нинішні геополітичні та економічні кризи.
Перемогти бідність в ЄК пропонують за рахунок покращення доступу до освіти, охорони здоров’я та дошкільних закладів для дітей. Планується розширити програми у сфері психічного здоров’я та вжити більш дієвих заходів, спрямованих проти нестачі житла – безпритульними залишаються близько 1 мільйона мешканців Євросоюзу.
Ще одним напрямом називається інтеграція людей з інвалідністю, в ЄС їх близько 90 млн. осіб.
Ця ініціатива не передбачає окремого фінансування. У Брюсселі пропонують лише зосередитися на більш ефективному використанні коштів, що вже виділяються. Зокрема, Єврокомісія зазначила, що у наступному бюджеті ЄС на кілька років закладено щонайменше 100 млрд євро на потреби у соціальній сфері.
Крім того, Європейський інвестиційний банк та інші установи планують інвестувати мільярди євро у соціальну інфраструктуру.
Варто зазначити, що на відміну від США, де бідність вимірюється через здатність забезпечити харчування, в ЄС використовують три взаємопов’язані індикатори. Тобто людину відносять до групи ризику, якщо вона відповідає хоча б одному критерію. Однак враховується лише один раз, навіть якщо виконується кілька. Йдеться про такі показники:
- Доходи нижчі за 60% національного медіанного рівня.
- Матеріальні нестатки: неможливість покрити 7 із 13 ключових потреб (наприклад, оплатити несподівані витрати, обігріти житло, мати інтернет-з’єднання тощо).
- Низька інтенсивність праці: дорослі (18-64 років) у домогосподарстві працювали ≤20% місяців, коли могли працювати протягом року.