На Сумщині рівень захворюваності на туберкульоз (інцидентність) наразі становить 35,3 на 100 тисяч населення, що вище за загальнодержавний показник (29,4).
Попри це, область демонструє високі темпи вакцинації немовлят, хоча в окремих районах фіксують зростання відмов, повідомила Ірина Медведєва, фахівчиня з громадського здоров’я Сумського обласного центру контролю та профілактики хвороб.
Ключові показники імунізації в регіоні:
- БЦЖ (проти туберкульозу): за минулий рік щеплення отримали 94,4% немовлят (по Україні — 91,9%). Водночас в Охтирському та Сумському районах почастішали відмови батьків від вакцинації.
- Гепатит B: рівень імунізації у першу добу життя сягає 90%, що суттєво вище за середній показник по країні (73,9%). Це критично важливо, оскільки область входить до п’ятірки регіонів із найвищим рівнем поширення гепатиту B.
Туберкульоз — це інфекційне захворювання, спричинене мікобактеріями (свічки Коха). Найчастіше воно вражає легені, проте може поширюватися на нирки, хребет, мозок та інші органи. Передається повітряно-крапельним шляхом під час кашлю, чхання або розмови хворої людини.
- основні симптоми: кашель понад 2 тижні, незначне підвищення температури тіла (субфебрильна), нічна пітливість, немотивована слабкість та втрата ваги.
- профілактика: основним методом захисту дітей від важких генералізованих форм туберкульозу (наприклад, туберкульозного менінгіту) залишається щеплення БЦЖ у перші дні життя.
Згідно з останніми даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, ситуація з туберкульозом в країні залишається напруженою через вплив війни (міграція населення, перебування у сховищах, стрес). У 2024–2025 роках в Україні спостерігається тенденція до поступового зростання кількості нових випадків та рецидивів. За останній звітний рік було зареєстровано понад 19 800 випадків активного туберкульозу.
Важливо: туберкульоз сьогодні — це не «вирок», а хвороба, яка успішно лікується за умови вчасної діагностики. Побутовим шляхом (через посуд чи одяг) інфекція майже не передається — основна загроза полягає саме у тривалому перебуванні в закритому непровітрюваному приміщенні з людиною, яка виділяє збудник.